Встановлено, що при обробці рослин малини ретардантами паклобутразолом і декстрелом одночасно з гальмуванням ростових процесів зменшуються інтенсивність фотосинтезу рослин та активність вільних гіберелінів у листках і стеблах й збільшується відношення темнового дихання до фотосинтезу. Обробка декстрелом викликала зниження вмісту цитокінінів і підвищення вмісту АБК у листках при падінні кількості ІОК і цитокінінів у стеблах. Гальмування фотосинтезу внаслідок перебудови гармональної системи рослин під дією ретардантів призводило до послаблення донорної функції листка.

Досліджено рослини цукрових буряків сорту Білоцерківська однонасінна 45, вирощені у вагетаціному досліді за природного освітлення (контроль) та у випадку 4- і 8-кратного затінення. Показано, що фотосинтетичний апарат цукрових буряків успішно адаптувався до низької освітленості, за данних умов суттєво збільшилася тривалість життя листків. Маса коренеплоду знижувалася пропорційно ступеню затінення, проте цукристість значно менше залежала від освітленості. Обговорено можливі механізми субстратної регуляції розподілу пластичних речовин у донорно-акцепторній системі рослин на рівні як окремих частин (надземної та підземної), так і процесів (росту і запасання).

Ключ. слова: Galega orientalis Lam., піщана культура, інтенсивність фотосинтезу, симбіотична азотфіксація, мінеральний азот, штам
Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*803.234 + П2-273.162.3

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Спеціальне (окреме) рослинництво

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: абрикоса, вишня повстиста, яблуня, затоплення грунту, СО_2-газообмін, транспірація, хлорофіл, флуоресценція хлорофілу, каротиноїди
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*731.12*725.151.1 + П25-264.13

Рубрики:

Загальна ботаніка

Плодівництво

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Pisum sativum L., бульбочкові бактерії, мінеральний азот, нітрогеназна активність, вуглеводи
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*72*8 + П058.13,025 + П213.3-272,025

Рубрики:

Загальна ботаніка

Бульбочкові бактерії (ризобії)

Горох

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив паклобутразолу на продуктивність цукрового буряка у вегетаційному досліді. Рослини обробляли водними розчинами препарату культар (25 %-й концентрат емульсії діючої речовини паклобутразолу) в концентраціях 0,025 і 0,05 % у фазах 12 та 14 листків. У дослідних рослин зростали маса та цукристість коренеплодів з підвищенням виходу цукру з одного коренеплоду на 20 - 25 % у порівнянні з контролем. Показано, що збільшення господарської продуктивності цукрового буряка відбувалося внаслідок скорочення частки черешків у надземній масі та перерозподілу пластичних речовин у коренеплід за майже незмінної біологічної продуктивності цілої рослини.

Ключ. слова: Medicago sativa L. (люцерна), симбіотична азотфіксація, фотосинтез, синтетичні регулятори росту, водний дефіцит
Індекс рубрикатора НБУВ: П223.2-272.537.8

Рубрики:

Люцерна

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Beta vulgaris L., ретарданти, мезоструктура листків, фотосинтез, дихання
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*691.5*723.115*716-642 + П215.1-264

Рубрики:

Загальна ботаніка

Картопля

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив високотемпературного стресу на інтенсивність фотосинтезу, фотодихання й транспірації різних за віком рослин озимої м'якої і твердої пшениці та протекторну дію бетаїну. Показано, що за оптимальних умов вирощування рослини озимої твердої пшениці відзначаються вищою інтенсивністю фотосинтезу, ніж рослини озимої м'якої пшениці, проте перші чутливіші до дії високотемпературного стресу. За екзогенного внесення бетаїну на 9-ту добу у обох видів виразно проявилась його захисна дія щодо інтенсивності фотосинтезу та транспірації, але на 18-ту добу цей ефект зберігся тільки у рослин озимої м'якої пшениці.

Індекс рубрикатора НБУВ: П215.1-275.64

Рубрики:

Картопля

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.11-275.64

Рубрики:

Соняшник

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблеми, що стоять перед фізіологією та селекцією рослин у зв'язку зі змінами кліматичних умов, які очікуються у першій половині XXI ст. у світі загалом та в Україні зокрема. Наголошено на необхідності створення нових екологічно пластичних сортів і гібридів сільськогосподарських культур, які б поєднували високу продуктивність зі стійкістю до різких коливань чинників навколишнього середовища. Об'єднання зусиль фізіологів і генетиків у цьому напрямі сприятиме глибшому розумінню лімітуючих ланок продукційного процесу польових культур і захисних механізмів рослинного організму до дії несприятливих чинників, а також їх генно-інженерному чи генетичному поліпшенню, що може прискорити темпи селекції й вирішення продовольчої проблеми.

Вивчено вплив передпосівної бактеризації насіння цукрового буряка фосформобілізуючими бактеріями на окисно-відновні процеси у кореневій системі, активність фотосинтетичного апарату та продуктивність рослин за нормальних умов та нестачі фосфорного живлення. Показано, що бактеризація за умов дефіциту фосфору є ефективним заходом, що стимулює активність фотосинтетичного апарату та сприяє оптимізації продукційного процесу рослин.

У вегетаційному досліді вивчено вплив рівня фосфорного живлення на фотосинтетичний апарат і продуктивність рослин озимої пшениці короткостеблового та середньорослого сортів. Встановлено нелінійний характер залежності інтенсивності фотосинтезу листків пшениці, вмісту в них фосфору та маси зерна у колосі від дози цього елемента у грунті. Показано, що короткостебловий сорт пшениці Смуглянка значно вибагливіший до умов фосфорного живлення, ніж середньорослий сорт Подолянка. Оптимальні дози фосфорного добрива, за яких досягалися максимальні значення досліджуваних фізіологічних показників, для короткостеблового й середньорослого сортів становили відповідно 0,473 і 0,236 г/кг грунту.

У вегетаційному досліді вивчено динаміку параметрів вуглекислотного газообміну прапорцевих листків озимої пшениці різних сортів протягом цвітіння та наливання зерна, а також накопичення азоту частинами головного пагона. Показано, що в рослин середньорослого сорту Панна процеси асиміляції вуглецю та азоту збалансовані краще, ніж у високорослого сорту Українка 0246 та короткостеблового сорту Шарада.

У вегетаційному досліді за оптимальних умов вирощування вивчено зв'язок між вмістом азоту в листках і стеблах у фазу цвітіння та іншими фізіологічними показниками у рослин шести генотипів озимої пшениці, що різнилися за висотою, швидкостиглістю та якістю зерна. Виявлено генотипні відмінності за вмістом азоту в органах рослин та активністю фотосинтетичного апарату. В результаті кореляційного аналізу масиву даних, одержаних для шести досліджених генотипів, показано існування тісного позитивного зв'язку між вмістом азоту в листках та вмістом хлорофілу (r = 0,84), інтенсивністю фотосинтезу (r = 0,86), вмістом азоту в колосі (r = 0,94) у фазу цвітіння. Істотний зв'язок виявлено також між кількістю азоту в усьому стеблі у фазу цвітіння та кількістю цього елемента у зерні за повної стиглості (r = 0,76), що засвідчує суттєвий внесок у формування азотного індексу продуктивності функції тимчасового запасання азотовмісних сполук у стеблі.

Індекс рубрикатора НБУВ: П241.75-272.537.8

Рубрики:

Гарбуз

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Узагальнено та проаналізовано новітні погляди щодо шляхів одержання високих урожаїв пшениці. Розглянуто аспекти глобальних змін клімату та населення планети, що зумовлюють важливість підвищення врожаїв зернових. Обговорено проблеми регуляції фізіологічних процесів, що є основою вирощування високих урожаїв пшениці.

Встановлено закономірності регуляції активності фотосинтетичного апарату та ростових процесів. Досліджено розподіл асимілянтів за умов зміни донорно-акцепторних відносин на організменому рівні в рослин з недетермінованим типом росту на прикладі цукрового буряка та квасолі. Виявлено, що у рослин з недетермінованим типом росту діють ефективні механізми перерозподілу пластичних речовин у донорно-акцепторній системі, що стабілізує роботу фотосинтетичного апарату. Експериментальне втручання у донорно-акцепторні відносини цих рослин дозволяє цілеспрямовано керувати їх продукційним процесом. Доведено, що у рослини цукрового буряка ріст листкової розетки у другу половину вегетації є надлишковим і може бути обмежений через видалення апекса або внаслідок обробки ретардантом з перерозподілом пластичних речовин у коренеплід зі збільшенням його маси та цукристості. Інтенсивність фотосинтезу листків регулюється попитом на асиміляти з боку акцепторів сигналами субстратної та фітогормональної природи. Показано, що важливу роль у цій регуляції грає фотодихання, яке є альтернативним акцептором у разі зменшення агрегувальної сили основного, що захищає фотосинтетичний апарат від інгібування надлишком асимілянтів. Встановлено, що проміжне депонування асимілянтів на шляху між донорами (листками) та акцепторами (споживаючими органами) стимулює асиміляційну діяльність рослини та є важливим фактором продукційного процесу.

Узагальнено літературні дані та результати досліджень особливостей фотосинтезу, продукційного процесу й їх взаємозв'язку у гентотипів озимої пшениці, що забезпечують високу зернову продуктивність за оптимальних і несприятливих умов. Розглянуто фізіологічні основи продукційного процесу та формування високої продуктивності зернових злаків з урахуванням сучасних кліматичних змін. Охарактеризовано систему взаємозв'язків фотосинтезу і продукційного процесу на різних рівнях структурно-функціональної організації рослинного організму та перспективи їх генетичного удосконалення. Розкрито особливості фотосинтетичного апарата високопродуктивних сортів озимої пшениці, які дозволяють сформувати посів з високою ефективністю використання фотосинтетично активної радіації, забезпечують підтримання фотосинтетичної активності у бік головного акцептора - колоса. Розглянуто механізми регуляції фотосинтетичної функції рослин пшениці за дії несприятливих чинників довкілля. Показано значну екологічну пластичність нових сортів озимої пшениці, створених в Інституті фізіології рослин і генетики НАН України.